Тема. Звук [ж], буква «же». Вправляння у чіткій вимові звука [ж]. Письмо рядкової букви «же», складів і слів з нею.
Ключові компетентності (загальнопізнавальні цілі):
- ознайомити учнів з великою і малою буквами «же» та їх звуковим значенням;
- вдосконалювати літературну вимову слів зі звуком [ж];
- розвивати читацькі навички та зв'язне мовлення учнів;
Предметні компетентності (конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
Початковий рівень:
- визначає у тексті скоромовки звук, який повторюється найчастіше;
- називає слова з буквою «же» за малюнком;
- визначає позицію звука [ж] у словах;
- знає та називає елементи букви «же».
Середній рівень:
- порівнює друковану та рукописну букви «же»;
- наводить приклади слів з буквою «же»;
- відповідає на запитання за змістом прочитаного тексту.
Достатній рівень:
- виконує практичні вправи для правильної артикуляції звука [ж];
- пише малу букву «же», слова і склади з нею;
- списує з друкованого тексту;
- читає слова, речення та букварний текст з вивченими буквами.
Високий рівень:
- виконує звуковий аналіз слів з літерою «же»;
- складає речення за малюнком та поданою схемою;
- висловлює оцінні судження щодо власної роботи на уроці.
План уроку:
1. Декламування вчителем вірша з метою організації учнів до уроку (Додаток 1).
2. Визначення у тексті скоромовки звука, який повторюється найчастіше (Додаток 2).
3. Характеристика звука [ж] та виконання практичних вправ для правильної його артикуляції (Додаток 3).
4. Наведення учнями власних прикладів слів з буквою «же».
5. Визначення позиції звука [ж] у словах. Гра «Впіймай звук» (Додаток 4).
6. Знаходження слів з буквою «же» на малюнку. Виконання звукового аналізу цих слів (Додаток 5).
7. Ознайомлення з друкованою і рукописною буквами «же» за таблицею та порівняння їх (Додаток 6).
8. Написання малої літери «же»:
а) письмо в повітрі;
б) письмо у зошиті з друкованою основою.
9. Читання слів з буквою «же» (Додаток 7).
10. Робота над текстом «Жоржина і Жук» (Додаток 8):
а) читання тексту вчителем;
б) мовчазне читання учнями;
в) перевірка сприймання прочитаного;
г) читання учнями вголос.
11. Списування з друкованого тексту «Жоржина і Жук» одного речення (на вибір).
12. Висловлення оцінних суджень учнів щодо власної роботи на уроці.
13. Підведення підсумків уроку вчителем.
Додаток 1
Учитель декламує вірш з метою організації учнів до уроку.
Пролунав дзвінок,
Починається урок.
Працюватимем старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім першім класі
Діти — просто молодці!
Щоб урок пройшов не марно,
Треба сісти рівно, гарно
І виконувати те,
Про що мова зараз йде.
Додаток 2
Прослухайте скоромовку і скажіть, який приголосний звук у ній часто повторюється.
Жив жучок між бур'янами,
Жив без тата і без мами,
Жовтим листям ворушив,
Жив і жив, і не тужив.
Жаба квакнула: «Попався!»
Жук завмер — так налякався.
Додаток 3
Інформація для вчителя.
Артикуляція звука [ж]:
• губи трохи витягнуті вперед;
• зуби злегка розкриті;
• широкий кінчик язика піднімається до твердого піднебіння, утворюючи з ним щілину;
• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;
• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;
• голосові зв'язки вібрують.
Вправи для підготовки артикуляційного апарату до постановки шиплячих звуків:
• «Неслухняний язичок». Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти «пя-пя-пя», неначе похлопувати свій «неслухняний язичок» верхньою губою.
• «Лопатка». Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 секунд.
• «Чашечка». Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.
• «Трубочка». Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.
• «Гойдалка». Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.
• «Конячка». Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язииком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під'язикову зв"язку. Виконати 10-15 разів.
• «Смачне варення». Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.
Постановка звука [ж]
При постановці звука [ж] потрібно звернути увагу дитини на участь голосу при вимовлянні цього звуку. Це легко зробити поклавши долоню дитини на свою шию і вимовивши подовжено спочатку звук ш-ш-ш, а потім звук ж-ж-ж. Таким чином дитина відчує вібрацію голосових зв'язок при вимові звука [ж].
Додаток 4
Визначте позицію звука [ж] у словах.
Плесніть у долоні, якщо почуєте звук [ж] на початку слова:
Журавель, книжка, ніж, жаба, жовтий, ріжки, жатка.
Плесніть у долоні, якщо почуєте звук [ж] у середині слова:
Жук, ложка, стежка, жито, ножиці, жоржина, жолудь.
Плесніть у долоні, якщо почуєте звук [ж] у кінці слова:
Бджола, жайвір, гараж, жабенятко, ніж, діжка, вуж, корж.
Додаток 5
Розгляньте малюнок.
Відшукайте на малюнку зображення тих тварин, які містять звук [ж] у своїй назві.
(На малюнку зображені жаба та журавель).
Викладіть на парті слова: жаба, журавель.
Додаток 6
Розгляньте друковану та рукописну букви "же".
Чим вони між собою схожі?
Чим відрізняються?
Додаток 7
Прочитайте слова з буквою «же»:
Жук, жаба, кажан, жолудь, жоржина, журавель
Додаток 8
Прочитайте текст:
ЖОРЖИНА І ЖУК
Жоржина росла у саду. Вона була жовто-оранжева. У квітку жоржини заліз жук. Там жукові не було жарко. Узимку жук заснув. Жоржина сховалася під снігом. Хтось обережно поклав жука під листок і накрив тепленько. Там жук спить і жде весни.
Немає коментарів:
Дописати коментар